Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2024-му День пам’яті жертв голодоморів припало на 23 листопада. Саме вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років у ВСП «Фаховий коледж вимірювань ДУІТЗ» було присвячено виховний захід, який провели викладач історії Олена Туркова та психолог Ольга Кучеренко.
Вступне слово промовила заступник директора з виховної роботи Ольга Большакова, яка зауважила, що цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Окрім того, здобувачі освіти дізналися про історію Всеукраїнської акції «Запали свічку». В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. Та саме Джеймсу Мейсу, досліднику Голодомору, належить ініціатива вшанування жертв голодоморів запалювання свічки на підвіконні. Тепер це усталена в суспільстві практика – щороку у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, українці по всьому світу запалюють свічки. Цього року 23 листопада о 16-й годині Україна схилила голови у загальнонаціональній хвилині мовчання. Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалили свічки і лампадки.
Викладач історії Олена Туркова наголосила, що Голодомор 1932–1933 років і масові штучні голоди 1921–1923 і 1946–1947 рр були геноцидом українського народу. Спікер провела паралелі між подіями 30-х років і сьогоднішнім часом, показавши, що злочини путінського режиму, скоєні протягом 2022-2024 років теж є геноцидом нашого народу.
Практичний психолог Ольга Кучеренко зосередилась на психологічних наслідках Голодомору і сучасних геноцидних дій Росії в Україні. Вона показала, що геноцид призводить до трансгенераційних травм, тобто наслідки травмування позначаються на декількох наступних поколіннях.
